1. Вступ
• Значення відновлення ендодонтично пролікованих зубів для довгострокового збереження функції та естетики.
• Основні виклики: втрата твердих тканин, ризик кореневих тріщин, необхідність рівномірного розподілу навантаження.
• Порівняння сучасних підходів: класичні металеві штифти vs. скловолоконні штифти.
2. Критерії вибору методики відновлення
• Оцінка залишкових тканин: мінімально необхідна висота залишкової культі для ефективного закріплення конструкції.
• Оклюзійне навантаження: розподіл жувального тиску, необхідність контролю при підвищеному бруксизмі.
• Локація зуба в зубному ряду: передні зуби – естетичні вимоги, бічна група – функціональна міцність.
3. Скловолоконні штифти: матеріал і властивості
• Склад: композитна матриця (епоксидна смола) та армування скловолокном.
• Біомеханічна сумісність: наближеність модуля пружності до дентину, що зменшує ризик тріщин кореня.
• Еластичність: амортизація навантажень, зниження ризику переломів.
• Естетика: відсутність просвічування крізь тонкі стінки коронкової частини зуба.
• Рентгеноконтрастність: важливість контролю при післяопераційних оглядах.
4. Показання та протипоказання
Показання:
• Значна втрата коронкової частини зуба після ендодонтичного лікування.
• Відновлення фронтальної та премолярної групи зубів.
• Випадки, де важлива естетика (відсутність металевого блиску).
• Незначне ураження кореневих тканин без тріщин або перфорацій.
Протипоказання:
• Короткі або сильно викривлені корені, що ускладнюють встановлення штифта.
• Значна втрата кореневих тканин – недостатня ретенція штифта.
• Перфорації, тріщини кореня, що роблять прогноз відновлення несприятливим.
5. Алгоритм відновлення зуба на скловолоконному штифті
1. Підготовка кореневого каналу
• Видалення гуттаперчі до необхідної глибини за допомогою плагера або бора.
• Очищення та висушування каналу, попередня примірка штифта.
2. Адгезивний протокол
• Протравлювання або використання самопротравлюючих адгезивних систем.
• Обробка штифта силаном для покращення зчеплення з композитом.
3. Фіксація штифта
• Використання подвійного твердіння або самополімеризуючого композитного цементу.
• Поступове введення цементу в канал для уникнення повітряних порожнин.
4. Відновлення культі зуба
• Пошарове внесення композитного матеріалу з полімеризацією.
• Формування анатомічно правильної культі з урахуванням майбутньої коронки або реставрації.
6. Порівняння штифтових систем
• Скловолоконні штифти: висока естетика, біомеханічна сумісність, знижений ризик кореневих переломів.
• Титанові та металеві штифти: надмірна жорсткість, ризик створення точкових навантажень і мікротріщин.
• Литі штифти: добрий ретенційний ефект, але складність у виготовленні та небезпека кореневого перенавантаження.
7. Помилки та ускладнення
• Недостатнє збереження тканин: зменшує механічну стійкість відновлення.
• Помилки у фіксації: порушення адгезії, що призводить до випадіння штифта.
• Недостатнє або надмірне препарування каналу: ризик перфорації або слабкої ретенції штифта.
• Нехтування оклюзійними контактами: призводить до перевантаження конструкції та можливих тріщин.
8. Клінічні випадки
• Успішні кейси: демонстрація відновлених зубів із хорошими функціональними та естетичними результатами.
• Аналіз невдалих випадків: що призвело до ускладнень і як їх уникати в майбутньому.
9. Відповіді на запитання учасників
• Вибір оптимального цементу для фіксації.
• Нюанси адгезивного протоколу для підвищення довговічності.
• Оцінка прогнозу та фактори довготривалої успішності реставрації.
